14 січня  в клубі с. Оселівка культпрацівниками було проведене свято "Щедрівка і колядка в нашу хату заглядає". Ведучі Боштан Валентина Іванівна та Солодка Лілія Іванівна розповіли про Старий Новий рік та новорічні свята.  У виконанні вокальної групи звучали щедрівки і колядки. Сільський голова Шепенюк А. О.  привітала людей села  зі святом.

            13. 10. 2017 р. завбібліотекою філії №38 с. Оселівка разом зі школою провели у сільській бібліотеці годину козацької слави "Козацька слава у нас у серцях". Історію виникнення козацтва розповів вчитель історії Куріш С. В. Виступили учні школи. 
            Завбібліотекою провела бібліографічний огляд "Стежками козацької слави". На завершення виступу сільський голова Шепенюк А. О. виступила, привітала присутніх зі святом.

        24 серпня зав.філією с. Оселівка Шепенюк Марія Петрівна провела літературно-музичну композицію "Житиме вічно моя Україна" (до 26-ї річниці незалежності України). Була оформлена книжкова вистака "Україно моя, ти одна, як життя". На свято були запрошені сім"ї учасників АТО, сільські депутати. Хвилиною мовчання вшановано пам"ять земляків, які загинули під час бойових дій на сході України. Зворушливі і щирі слова звучали від сільського голови Шепенюк Алли Олександрівни. Ведучими були Прокопишина Августіна та Гаргаун Ольга, які також виконали театралізовану мініатюру "Параска і Палажка на ярмарку". У виконанні учнів школи Пшеничної Олени, Пшеничної Жасміни звучали пісні, вірші про Україну. Літературно-музична композиція проведена в дусі патріотичного піднесення, любові до рідної України.

     7 липня на березі річки Дністер зав філією N38 с. Оселівка було проведено
свято " На Івана, на Купала". Гостей свята зустрічали дівчата та хлопці в українських костюмах.                   Театралізоване дійство відбувалося з піснями та танцями. Під кінець свята дівчата пускали віночки на воду і дивилися звідки припливе їх доля.

       У третю неділю червня відзначається День медичного працівника, тож 18 червня в Оселівському клубі вітали не лише лікарів і медсестер, а й усіх тих, без чиєї допомоги не обійшлася б медична галузь, хто має відношення до порятунку людських життів.

       На заході звучали вітання сільського голови Шепенюк А. О.  тим, хто пов’язав своє життя з медициною, адже в ці нелегкі для країни часи, праця медичного працівника воістину героїчна та гуманна – зцілювати, повертати людям здоров’я, іти під кулі незважаючи ні на що – рятуючи людське життя. Зі словами щирої вдячності звернулися до ветеранів медичної служби, які свої знання, досвід, теплоту свого серця віддали зціленню людей. 

        Бібліотекар, Шепенюк Марія Петрівна,  взяла активну участь в проведенні цього заходу. В холі клубу для всіх присутніх діяла книжкова виставка «Здоров’я – найдорожчий скарб».

        Також було вручено подяки з нагоди Дня медичного працівника з побажаннями здоров’я, благополуччя та мирного неба над головою.

        Та не лише нагородження працівників подарувало гарний настрій. Концертна програма, підготовлена учнями школи, створила у залі святкову та радісну атмосферу.

       26 квітня 1986 року сталась страшна катастрофа в історії людства –  вибух реактора на Чорнобильській атомній електростанції. Долі багатьох людей різних професій – цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами Чорнобильської катастрофи, змінилися назавжди.  І через 31 рік цей день змушує задуматися про можливі наслідки діяльності людини.

       Пам'ять про трагедію незагоєною раною залишиться в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий.

       Цій темі була  присвячена екологічна година «Чорнобиль – рана України», яка пройшла в бібліотеці-філії №38 26 квітня 2017 року.

       Ведучими заходу були учні школи, а глядачами – місцеві жителі. Також бібліотекарем було організовано книжкову виставку «Урок пам’яті – попіл Чорнобиля», яка знайомила жителів села з виданнями бібліотеки з даної теми.

       На захід були запрошені ліквідатори аварії на ЧАЕС –  Іванський Іван та Шевчук Василь. Запаленою свічкою і хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.

Народознавчий куточок
бібліотеки – філії № 38 с. Оселівка

Завфілією:

Шепенюк Марія Петрівна

      В душі кожної людини живе любов до рідного краю, до своєї малої Батьківщини, де жили його предки, де живе він сам. І щоб ця любов ніколи не згасла, щоб кожен зміг пронести її через все життя, почуття це потрібно підтримувати і виховувати. Це стало головною метою краєзнавчої роботи бібліотеки – філії № 38 с. Оселівка.
      Враховуючи інтерес користувачів до подій минулого, завідуюча бібліотеки – філії № 38 с. Оселівка Шепенюк Марія Петрівна    послідовно та систематично веде кропітку пошукову роботу, основною метою якої є:
 - вивчення історії свого села,
 - відродження імен визначних діячів села,
 - збирання легенд, переказів, спогадів старожилів тощо.

      Сільська бібліотека була і залишається острівцем збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, історії свого села.

•      Кожній людині і територіальній спільноті необхідно знайти відповідь на запитання «Хто я (ми)?». А правильну відповідь на це запитання знайти без знань про своїх пращурів просто неможливо.

     Тому завідуюча бібліотеки – філії № 38 с. Оселівка Шепенюк Марія Петрівна почала активний збір матеріалів із життя односельчан як минувшини так і сьогодення.           Результатом цієї роботи стало відкриття у 2012 році народознавчого куточка у бібліотеці.

      Народознавчий куточок бібліотеки – філії № 38 с. Оселівка – це своєрідний генетичний код пам’яті, який зберігає ідентичність і ментальність територіальної громади.
      Кожного сільського умільця, як правило, бібліотекар добре знає, адже допомагає йому у підборі літератури, в організації персональних виставок та участі в ярмарках. 

Народознавчий куточок в бібліотеці с. Оселівка оформлено завдяки такій тісній співпраці, де представлені предмети народного вжитку минулого і вироби сучасних майстрів.

      Музейна експозиція сьогодні складається з таких предметів: національний одяг, знаряддя праці, гончарні вироби,  предмети побуту.

 •Релігійності зібраної колекції надає наявність ікон. (Подаровані Требик Розою Миколаївною, Боштан Марією Миколаївною).

      Оригінальним експонатом у народознавчоому куточку є софа, подарована Боштан Марією Олексіївною.

      В народознавчому куточку для огляду розміщено елементи українського національного одягу.

      Це вишита жіноча сорочка, горбатка, спідниця, чоловіча чемерка (кожух), хустки.

      Ілюстраційною сторінкою зібраних народних скарбів є виставка вишиваних українських рушників. Їх в колекції нараховується близько 15.

     В колекції представлені вишиті подушки, картини та вироби на квіткову тематику.

     Наступними важливими експонатами є колекція зібраного різноманітного гончарного посуду, виготовленого ще на гончарному крузі та за іншими технологіями.

     А спеціальні допоміжні засоби для приготування їжі розповідають про інші заняття наших предків - ковальство, столярство, гутництво.

    Тут представлено хлібну лопату та рогача, щоб витягати горшки з печі.

      Зібрано для огляду начиння для прасування одягу: кожну висушену річ завивали на качалку й прокочували по ній рублем- пласким дерев’яним брусом з коротким держаком на кінці й трохи вигнутою ребристою робочою поверхнею. Також розміщено вже більш сучасні металеві праски, які нагрівали за допомогою розжареного вугілля.

     Своє почесне місце займає скриня, де колись зберігалися речі. Цікавими є старовинні сундуки.

      Для освітлення колись використовували лямпу.

      У народознавчому куточку є колекція старовинних портретів та фотографій людей с. Оселівка

•Давні документи Чебана Петра Васильовича.

     

Щоб по-справжньому пізнати свій рідний народ та інші народи, необхідно вивчати їхню історію, мову, культуру. І не тільки культуру, що створена талановитими архітекторами, художниками, музикантами, акторами, письменниками, вченими, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала певні стійкі свої риси, які утверджувалися, поширювалися, тобто, ставали традиційними.

    Ця традиційна культура тісно повязана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером, психологією.

·Вона виражена в різних формах: матеріальній (будівлях, знаряддях праці, ремеслах, саморобних засобах транспорту, одязі, їжі) і духовній (звичаях, обрядах, традиційних знаннях, мистецьких виробах, творах усної народної творчості тощо).

 ·Завданням нашого часу і нашого покоління є збереження та передача у спадок майбутнім громадянам України неоціненних багатств, створених нашим багатостраждальним народом за свою віковічну історію. Традиційні народні ремесла, знаряддя праці, одяг, їжа, фольклор, народна медицина, свята і обряди - ось неповний перелік того, що потрібно віднаходити, збирати, шанувати, берегти.

·Саме для цього ми і створили народознавчий куточок у с. Оселівка.

На базі таких народознавчих куточків створюються міні-проекти, виставки, екскурсії, народні архіви. Вони стають основою для проведення заходів з патріотичного виховання підростаючого покоління. 

      У бібліотеці оформлені краєзнавчі виставки „Краю мій, моя ти Буковино” , “Моє село – моя святиня”.

      Завданням їхнього створення було зосередження потрібного читачеві матеріалу в єдиному місці, що дозволить самостійно користуватись ним. Виставки доповнені цікавою літературою,  ілюстративним матеріалом, фактичними і статистичними даними про розвиток економіки і культури області, району, села.

      Формою краєзнавчої інформації є тематичні папки – досьє, де акумулюються матеріали з різноманітних тем, до яких включені вирізки газетних та журнальних статтей, світлини краєзнавчої тематики.

       Під час пошукового бібліотечного краєзнавства з’явився цікавий проект

•«Видатні люди, вихідці з населеного пункту с. Оселівка»:

•Ботушанський В.М. -  професор ЧНУ

•Боштан П.В. -  доктор економічних наук, працівник КДУ.

•Продан С.В. -   поет

•Антон’єв Г.К. - заст. Міністра фінансів України, доктор економічних наук.

•Сьогодні однозначно можна говорити про те, що переосмислення минулого, відкриття нових фактів, відновлення історичної справедливості щодо окремих подій, історичних діячів, конкретних осіб  дали поштовх  розширенню краєзнавчого руху, створення народознавчих куточків, музеїв.

     Саме  бібліотеки старанно збирають і зберігають публікації з історії та сьогодення своїх територіальних громад, накопичують фактичний матеріал, таким чином передають культурний досвід громади, забезпечуючи її історичну пам’ять,  формують духовну платформу наступних поколінь, сприяють підвищенню рівня культурних та освітніх потреб населення.